Балансова вартість іноземної валюти, яка рахується у платника податку на банківському рахунку (знаходиться в касі) на кінець звітного періоду підлягає перерахунку.
Тобто платник податку визначає прибуток або збиток від різниці між балансовою вартістю іноземної валюти на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того яка подія сталася пізніше, та її балансовою вартістю на кінець звітного періоду.
Зазначена норма передбачена абзацом 5 пункту 7.3.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону від 22.05.97 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), яким визначено, що в порядку, передбаченому даним підпунктом, підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отримана як аванс, або виручка чи внаслідок будь-яких інших операцій, яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.
Отже, залишки іноземної валюти на дату закінчення звітного періоду перераховуються за курсом НБУ, що діяв на останній день такого звітного періоду.
Різниця, отримана між балансовою вартістю валюти, що залишилась, та вартістю валюти за курсом НБУ, що діяв на останній день звітного періоду, зараховується або до складу валових доходів (додаткова різниця), або до складу валових витрат (від»ємна різниця).
Відділ масово-розяснювальної роботи та звернень громадян
