Податковий кодекс повинен відповідати податковій системі в державі, яка, в свою чергу, має бути справедливою, рівнонапруженою, достатньою для формування бюджету. Водночас вона має бути спрямована на розвиток економіки держави і бути, так би мовити, "нейтральною до платника податку". Рівність податкового режиму для будь-якого платника будь-якої форми власності – один із основних принципів проекту Податкового кодексу. Ще один принцип, який переслідували розробники кодексу - це спрощення податкової системи, обмеження всякого роду декларацій, звітів, розрахунків. Мета - створити сприятливий інвестиційний клімат в державі.
Разом з тим, розробники проекту не прагнули до якихось дуже радикальних змін. Податкова система базується на загальноприйнятих підходах, прийнятих в європейських країнах. А саме: оподаткування доходів, оподаткування власності і оподаткування споживання. Виходили з того, що Податковий кодекс повинен містити тільки податки, які є джерелом формування бюджету
Загальнодержавних податків згідно з кодексом, у державі має бути 13-14. Місцевих податків і зборів - 10. Це чи не найменша кількість податків з тих, які існують в інших європейських країнах. Причому дуже важливо, щоб розмір податків відповідав можливостям економіки їх сплатити. При цьому ставиться завдання вилучати у вигляді податків не більше 30% до валового внутрішнього продукту, орієнтовно - 22-23% без страхових платежів, без відрахувань до Пенсійного та інших фондів..
Враховуючи те, що розширення податкової бази не буде суттєво збільшено в перші роки застосування системи оподаткування, і отже нова система на першому етапі не дасть можливості перекрити втрати, які понесе Державний бюджет, пропонується зменшувати ставки податку поступово - впродовж двох чи трьох років.
Відділ масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян
