- Пане Олександре! Як Ви оцінюєте відносини податківець - платник податків під час нинішньої кризи?

- Я думаю, що зараз більшість громадян України, представників бізнесу задоволені роботою податкової служби. Відносини платник податків - податківець стають все більш цивілізованими, в чому неабияка заслуга й Асоціації платників податків.

Коли податкова бачить, що підприємницька структура вчасно платить податок на прибуток та інші податки, то відповідно по відношенню до такого суб'єкта підприємництва менше перевірок. З іншого боку, коли підприємство показує величезні доходи і при цьому не платить гроші в бюджет, то його частіше й ретельніше перевіряють і це абсолютно правильно. Таки чином, на мою думку, потрібно і далі рухатись.

- Чи сприяє цьому рухові чинна в Україні податкова система?

- Тут ми не маємо досягнень. Українська податкова система занадто заплутана та громіздка. Експерти правильно називають її однією з найгірших систем у світі. В Україні занадто багато податків та систем обліку. Зокрема, обліки є податковий, бухгалтерський, управлінський... Підприємці, які виходять на міжнародні ринки працюють ще й за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. Це створює велике навантаження на бухгалтерів і, відповідно, взагалі на бізнес.

- Які, на Вашу думку, найбільші вади української податкової системи?

- По-перше, хочу зазначити, що проблема нашої податкової системи не в податковій службі, а в законодавчій базі. Маємо багато податків, які важко адмініструвати. Податкові системи провідних європейських держав, на які, зокрема, орієнтуються в Україні, реформуючи власну систему оподаткування, характеризується, насамперед, взаємною довірою податкової та суб'єкта оподаткування, прозорістю (у нас прозорості дуже мало) та простотою при сплаті податків (цим теж похизуватися не можемо). Саме в цих питаннях, насамперед, потрібне вдосконалення. У майбутньому Україна має радикально спростити податкову систему. На моє переконання, зараз податкова система не виконує функції стимулювання економічного розвитку, справедливого оподаткування, тощо. Я би залишив в активі 5-6 податків. Дрібні малоефективні податки, на мою думку, краще скасувати і зекономити гроші на адмініструванні.

- Чи варто під час кризи ухвалювати Податковий кодекс?

- Вважаю, що зараз це недоцільно. В Україні, на жаль, ухвалення Податкового кодексу заполітизоване. Коли ж важливим економічним питанням займаються політики, ні до чого доброго це не призводить. Я би спочатку вдосконалив податкове законодавство шляхом його спрощення, а потім оформив би це дійсно у вигляді Кодексу. Дуже важливо, щоб цим займалися парламентарі-фахівці разом представниками ДПА та Міністерства фінансів.

- Зміна законодавства - доволі тривалий процес. А що можна і потрібно зробити зараз, щоб

 поліпшити економічну ситуацію в країні?

- Зараз зменшуються обсяги виробництва, падає прибутковість підприємств, звужується база оподаткування. У таких умовах доволі складно забезпечити бюджет податковими надходженнями. На мою думку(кажу як банкір), зараз потрібно зробити все, щоб забезпечити український ринок грошима. Я би радив чимшвидше відновити кредитування економіки.

Відновивши кредитування, держава наповнить економіку грошима, відповідно зросте і база оподаткування і набагато легше Україна вийде з кризи. Зараз, на жаль, кредитування зменшується, отже про ніяке зростання не може бути й мови. Без вирішення цього питання, переконаний, буде все важче й важче наповнювати бюджет.

- Зараз експерти часто говорять про зменшення нинішніх податків з одночасним розширенням податкової бази як про два важливі кроки на шляху до виходу з кризи? Чи підтримують таку позицію в АППУ?

- Звичайно. Треба навести порядок в розрахунку прибутку підприємств, щоб амортизація не обкладалась податком, щоб всі витрати можна було віднести на собівартість. Дуже важливо також зменшити ПДВ. У нас один з найбільших у світі податків на додану вартість. Цей податок призводить до тінізації економіки. Слід усвідомити, що ПДВ - це податок для бідних, адже багаті його мають можливість відшкодувати. Переважна більшість людей сплачують цей податок, купуючи продукти та товари першої необхідності. З іншого боку, бізнесмени-товстосуми поповнюють свою кишеню мільйонами, що одержують з бюджету у вигляді відшкодованого ПДВ. Я би зменшив податок на додану вартість до 15%, а втрати бюджету від цього компенсував би за рахунок збільшення акцизу на бензин.

- Це Ваш, так би мовити, фірмовий рецепт щодо оподаткування багатіїв?

-Так. На відміну від багатьох експертів, які пропонують для оподаткування, насамперед, багатих, ввести податок на нерухомість, я вважаю, що такий крок матиме катастрофічні наслідки для економіки України: по-перше, ми можемо остаточно зруйнувати будівельну галузь, а це - рушійна сила економіки, по-друге,цей податок складний в адмініструванні(нерухомість важко обліковувати, оцінювати). Моя пропозиція - ввести європейський акциз на якісний бензин А-95, А-98. Тоді бізнесмени, які їздять на дорогих автомобілях (а у нас всі їздять на таких), будуть платити приблизно в два рази більше. Я порахував, якщо взяти до уваги обслугу багатих, їхніх охоронців, то з кожного такого бізнесмена щомісяця додаткового в бюджет надходитиме до 1000 доларів США. Це набагато простіше, ефективніше і головне, гарантовано( багатії не можуть обійтися без дорогих авто, обслуги та охорони). Легко підрахувати, що за рік додатково з кожного такого бізнесмена до державного бюджету надходитиме до 12 000 доларів. Це набагато більше, ніж може потенційно принести в державну казну податок на нерухомість. От тоді у нас почнеться перерозподіл на користь бідних, оскільки бідні, якщо й користуються дорогим бензином, то в набагато менших обсягах, ніж багаті. Водночас бідні гарантовано менше платитимуть за продукти та товари першої необхідності.

- У ЗМІ зустрічаються скарги платників на те, що їх змушують сплачувати податки наперед. Чи чули ви про таке?

- Я зустрічав у пресі інформацію про такі випадки. У рамках задекларованого партнерства "податківці - платники податків" допускаю, що це нормальні відносини. Коли є недобір у податкової, а підприємець має надлишкові кошти, то він може на добровільній основі сплатити податки. Нічого в цьому поганого немає. Хочу нагадати, що раніше під час великих криз в деяких країнах люди здавали державі навіть золото, коштовності, тощо. У нашому випадку бізнес, сплачуючи податки наперед, допомагає державі вийти з честю з тимчасових труднощів.

- Запитання до Вас як до банкіра. Зараз гривня зміцнюється. Чи триватиме цей процес і надалі?

- Наприкінці минулого року мені ніхто не повірив, коли я закликав змінити валютне регулювання. Моя позиція полягала у тому, що під валютні кредити резерви мають формуватись у гривні і потрібно навести порядок з валютною позицією. Час показав, як тільки нове регулювання вступило в силу, ситуація почала поліпшуватись. Думаю, зараз курс рівноваги перебуває для України на рівні 7 грн./долар. Далі потрібно думати: якщо гривня буде зміцнюватись до 6 грн./долар, а інші валюти не будуть зміцнюватись відносно долара, це може спричинити негативні наслідки конкурентоспроможності нашої продукції. Виходячи з цього, переконаний, що до кінця нинішнього року гривня по відношенню до американського долара буде на рівні 7 грн./долар. Ймовірно, що у наступному році гривня посилюватиметься далі.

- Чи є це свідченням оздоровлення економіки?

- Ми маємо перші ознаки стабілізації української економіки. Я ще в січні говорив, що Україна досягла дна кризи, а далі все залежить від мудрої політики наших високо посадовців. Можна як погіршити ситуацію, так і поліпшити. Якщо держава буде здатною вкинути в економіку додаткові кошти, які не підуть на валютний ринок, а підуть на кредитування, то ми зменшимо падіння у нинішньому році відносно минулого, а уже місяць до місяця можна очікувати зростання. Головне, що зовнішні фінансові та торгові фактори уже не впливають на Україну негативно. Найбільша проблема - це наше внутрішнє явище, а саме політична нестабільність.