Підрозділи податкового контролю юридичних осіб державної податкової служби застосовують ризикоорієнтовану систему відбору платників податків до перевірки. Яких результатів досягнуто внаслідок цього, наприклад, у фінансовому секторі?

Удосконалення процедури планування та використання ризикоорієнтованої системи відбору платників податків до перевірки дозволили зменшити кількість перевірок загалом з 25 910 проведених за 2008 рік до 23 318 у 2009 році при зростанні результативності контрольно-перевірочної роботи. При цьому загальний показник добровільності виконання платниками податкових зобов”язань зріс на 27,1 відсоток і становив 81,6 відсотка.

Що ж до фінансового сектору, то у 2009 році було перевірено 2 623 фінансові установи і виявлено порушення у 1 985. Застосування такої „ідеології перевірок” і цього року також принесло свої позитиви. Так, незважаючи на наслідки фінансової кризи, завдяки реалізації заходів щодо збільшення добровільної сплати податків та зборів фінансовими установами станом на 1 лютого 2010 року спостерігається збільшення сплати податків та зборів на 4,9 відсотка ( 324,7 млн. грн. порівняно з 308,8 млн. грн. за січень 2009 року.

Якими пріоритетами керуються дані підрозділи у сфері зовнішньоекономічної діяльності та контролю за фінансовими установами?

Йдеться про чотири базових пріоритети, які були головними минулого року і лишаються такими протягом цього року. Це –
- Концентрація акцентів на оподаткуванні доходів нерезидентів;
- Збільшення надходжень коштів до бюджету за результатами контрольно-перевірочної роботи;
- Виявлення та руйнування схем по непродуктивному відпливу капіталу за межі України та мінімізації податкових зобов’язань;
- Формування позитивної судової практики.

Виконання визначених завдань дозволило забезпечити зростання добровільної сплати податку на прибуток з доходів нерезидентів на 26 відсотків (1,5 млрд. грн.) при збільшенні виплат їх доходів лише на 2 відсотки, а також підвищення ефективності проведених перевірок у 2,5 рази (22,8 млн. гривень). 

Наведу один приклад: ДПІ у Дрогобицькому районі (Львівська область) при перевірці підприємства, яке займається переробкою нафтопродуктів, було встановлено, що виплата доходів нерезиденту США (роялті) на суму 3,2 млн. грн. була здійснена без сплати податку з доходів нерезидента в розмірі 321,5 тис. гривень. У зв’язку з чим податковим органом донараховано податку на прибуток іноземних юридичних осіб разом зі штрафними санкціями біля 1 млн. гривень;

Зменшення суми простроченої дебіторської заборгованості у сфері зовнішньоекономічної діяльності на 520 млн. дол. США (повернуто валютні цінності на 64 млн. дол. США, ДПА України подано пропозиції на застосування спеціальних санкцій відповідно до статті 37 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” по 1430 суб’єктам господарювання);

Приріст надходжень за результатами контрольно-перевірочної роботи по банківських установах на 7,4 млн. грн. (36,4 %), по небанківських фінансових установах на 1,7 млн. грн. (13,3 %), всього надійшло 150 млн. гривень;

Зростання результативності перевірок:
- по банківських установах на 2,1 % до 96,1 %;
- по небанківських фінансових установах на 7 % до 98,0 %;
- по суб’єктах зовнішньоекономічної діяльності на 8,1 % до 62,0 %;
Підвищення рівня узгодженості донарахованих сум:
- по банківських установах на 26,1 % до 32,1 %;
- по небанківських фінансових установах на 24,7 % до 30,2 %;
- по суб’єктах зовнішньоекономічної діяльності на 37,7 % до 40,0 %;
Ухвалення судами рішень на користь органів ДПС по ЗЕД на
188 млн. грн., що в 1,4 разів більше 2008 року, по банківських установах на
14 млн. грн., по небанківських фінансових установах - на 28 млн. гривень;Виявлення схем мінімізації податкових зобов’язань фінансовими установами, за якими втрати бюджету склали понад 1 млрд. грн. (найбільших втрат бюджет зазнає через проведення операцій з „псевдоперестрахування” та з „технічними” цінними паперами). Виявлено резонансну схему непродуктивного виведення капіталу за межі України та мінімізації податкових зобов’язань при виплаті доходів нерезидентам у вигляді оплати робіт, послуг, платежів, роялті на  1,5 млрд. дол. США. 

Ще один красномовний приклад: Староконстантинівською ДПІ (Хмельницька область) при перевірці підприємства харчової промисловості виявлено схему непродуктивного відтоку капіталу за межі України та мінімізації податкових зобов’язань. Підприємством за право використання торгівельної марки перераховано на Кіпр пов’язаним особам роялті на суму 7,8 млн. дол. США, у зв’язку з чим донараховано податку на прибуток та штрафних санкцій –
10, 3 млн. гривень.

Який ефект у цифровому виразі від роботи підрозділів податкового контролю юридичних осіб у 2009 році?

Загалом підрозділами податкового контролю юридичних осіб у минулому році було збережено для бюджету понад 21 млрд. грн. Зокрема:
- донараховано 13,2 млрд. грн. платежів, з яких узгоджено 4,2 млрд. грн., а решта оскаржується платниками податків;
- із узгоджених 4,2 млрд. грн. до бюджету надійшло 2,9 млрд. грн. (68,0%), що на 1 млрд. грн. більше, ніж за 2008 рік (1,9 млрд. грн.);
- зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на суму 9,1 млрд. грн., що на 6,4 млрд. грн., або в 3,4 рази більше, ніж за 2008 рік (2,7 млрд. грн.). Це дозволило упередити несплату податку на прибуток в наступних податкових періодах на суму 2,3 млрд. грн. Також із розряду збиткових виведено 973 суб”єктів господарської діяльності, або кожне друге перевірене підприємство;
- упереджено незаконне відшкодування ПДВ на суму 7,4 млрд. грн., що на 0,7 млрд. грн. більше, ніж за 2008 рік (6,7 млрд. грн.);
- зменшено 5,8 млрд. грн. значення рядка 26 декларації з ПДВ, або 61 відсоток від перевірених обсягів;
- внаслідок проведених перевірок кожне третє з перевірених великих підприємств (4962 із 15398) підвищило податкову віддачу з податку на прибуток, збільшивши нараховану суму податку майже на 1,5 млрд. гривень.

За рахунок чого було цього досягнуто?

Завдяки перенесенню акцентів на планування до перевірок виключно ризикових платників податків стратегічних галузей економіки, а також осіб, пов’язаних з ними юридично та через здійснення фінансово - господарської діяльності.

Оптимізація контрольно-перевірочної роботи призвела до зменшення протягом минулого року кількості планових перевірок суб’єктів господарювання (із 25,9 тис. запланованих на 2008 рік до 23,3 тис. – на 2009 рік) при одночасному підвищенні порівняно з 2008 роком основних контрольних показників роботи.

На чому конкретно аудитори зосереджували увагу?

У 2009 році аудитори зосереджувались на:
- посиленні контролю за діяльністю ризикових підприємств таких стратегічних галузей економіки як залізничний транспорт, зв’язок (мобільний зв’язок), добування, виробництво продуктів нафтопереробки та реалізація нафтопродуктів, виробництво та розподілення електроенергії, газу, пари та гарячої води, сфера культури та спорту, відпочинку та розваг, діяльність готелів та ресторанів, виробництво та торгівля меблями, офісним устаткуванням;
- руйнуванні схем мінімізації ПДВ (по операціях з „нетиповим” експортом, відпрацюванню „старих” накладних, розбіжностей додатку номер 5 декларації з ПДВ).

Аудиторами було також перевірено 90% податкового кредиту, сформованого за рахунок „старих” накладних (виписаних постачальниками до березня 2008 року).

Внаслідок підвищення результативності перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють „нетипові” експортні операції, загальні обсяги „нетипового” експорту зменшились порівняно з 2008 роком на 35% (з 5,3 млрд. грн. до 3,9 млрд. грн.).

Протягом року аудиторами у взаємодії з іншими підрозділами податкових органів опрацьовано 20,6 тис. декларацій з ПДВ із розбіжностями, у яких встановлено завищення податкових зобов’язань на 3,6 млрд. грн. та заниження податкового кредиту на 5,6 млрд. гривень.

Скільки схем мінімізації податкових зобов”язань виявлено і що треба зробити для їх руйнування?

- За результатами проведених документальних перевірок виявлено понад 9 тис. схем мінімізації податкових зобов’язань (у межах діючого законодавства), умовні втрати бюджету за якими оцінюються у 29,8 млрд. грн.

Проаналізуємо найголовніші з них.

По-перше, йдеться про взаємодію із підприємствами, які мають ознаки „фіктивності” або визнані банкрутом (встановлено 1332 схеми, умовні втрати бюджету – 9,2 млрд. грн.).

Наслідки схеми: зі створеної на „податковій ямі” доданої вартості податки не сплачуються.

Пропозиція щодо вирішення проблеми: на законодавчому рівні запровадити „касовий” метод визначення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, тобто не по першій події, а тільки після надходження коштів.

Друга найпоширеніша схема: перенесення бази оподаткування на суб’єктів господарювання, які знаходяться на іншій системі оподаткування (встановлено 650 схем, умовні втрати бюджету – 337 млн. грн.).

Зазвичай така схема застосовується у роздрібній мережевій торгівлі, коли супермаркет мінімізує свої податки шляхом оплати послуг підприємцям - фізичним особам (за розміщення товарів, проведення рекламних послуг тощо), які працюють в цьому ж супермаркеті.

Інші сфери застосування схеми: реалізація виробником своєї продукції через приватних підприємців. У такому випадку практично неможливо визначити реальний розмір націнки, оскільки облік доходів та витрат, руху продукції не ведеться.

Тільки у 2009 році за результатами інвентаризації залишків товару у приватних підприємців 396 фізичних осіб – платників єдиного податку переведено на загальну систему оподаткування.

Тож ми пропонуємо запровадити у платників єдиного податку обов’язковий (поопераційний) облік доходів та витрат, із фіксацією руху товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), що дозволить здійснювати контроль за граничним рівнем річної виручки від реалізації товарів (робіт, послуг). Також запровадити обов’язкове застосування такими суб’єктами реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

Третя, не менш поширена схема – збільшення витрат за рахунок послуг нематеріального характеру, методика визначення вартості яких відсутня (із маркетингу, просування та реалізації товару, юридичних, інформаційно-консультаційних, експертизи, проведення семінарів), а також договорів комісії, добровільного, страхування (встановлено 867 схем, умовні втрати бюджету 2,2 млрд. грн.).

Крім того, в штаті більшості суб’єктів господарювання, що застосовують таку схему, є працівники, до обов’язків яких входить виконання саме таких послуг (юристи, внутрішні аудитори, тощо).

Тож пропозиції з руйнування даної схеми є такими:
1) наказом Мінфіну затвердити методику формування вартості послуг нематеріального характеру;
2) внести зміни до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та обмежити віднесення до валових витрат вартості зазначених невиробничих послуг та вартості необов’язкового страхування 2 (5) відсотками від оподаткованого прибутку за попередній звітний період. Аналогічні зміни також внести до Закону України „Про податок на додану вартість” в частині віднесення цих сум до податкового кредиту;
3) внести зміни в частині оподаткування операцій із надання страхових послуг за загальною ставкою в розмірі 25 відсотків від оподаткованого прибутку.

Які ще схеми вдалося встановити податковій?

Це - використання кредитних договорів (укладених із банківськими та іншими фінансовими установами) в межах однієї фінансово-промислової групи та віднесення відсотків за їх користування до валових витрат при наявності у підприємств власних обігових коштів, дебіторської заборгованості при відсутності позовної роботи або надання фінансової допомоги пов’язаним особам (1 717 схем, умовні втрати бюджету 3,6 млрд. грн.);
Також схема - проведення розрахунків із застосуванням передплати за товари (роботи, послуги) в межах однієї фінансово-промислової групи, особливо на новостворені підприємства (893 схем, умовні втрати бюджету 4,2 млрд. грн.);
Ще одна схема - застосування низької торговельної націнки або реалізація товарів (робіт, послуг) за цінами, нижчими за ціни придбання, як правило, на експорт, де реальні прибутки осідають в офшорних зонах. (827 схем, умовні втрати бюджету 1,1 млрд. грн.).

Для руйнування даних схем пропонується ввести в дію механізм трансфертного ціноутворення – для транснаціональних корпорацій, механізм „звичайних” цін – для внутрішнього ринку.

Закритість роботи банківської системи – одна із можливостей процвітання схем мінімізації податків. Водночас у переважній більшості європейських країн проходять процеси з розкриття банківської таємниці. Що робиться в Україні в цьому напрямі?

Для підвищення ефективності та результативності контрольно – перевірочної роботи Департаментом податкового контролю юридичних осіб ДПА України розроблено проект Закону України „Про внесення змін до деяких законів України” (щодо діяльності органів державної податкової служби).

Цим законопроектом передбачено внесення змін до законодавчих актів в частині збільшення строків проведення перевірок (з можливістю їх призупинення) та розширення повноважень органів ДПС щодо отримання від установ банків інформації стосовно платників податків, яка має статус „банківська таємниця”.

Законопроект 17.02.10 направлено до Міністерства фінансів України для подання в установленому порядку до Кабінету Міністрів України.

Якими будуть пріоритети в роботі підрозділів податкового контролю юридичних осіб в 2010 році?

- Основними пріоритетами роботи підрозділів податкового контролю юридичних осіб на 2010 рік залишаються:
відбір до перевірки лише ризикових платників податків;
- перевірки суб’єктів господарювання в рамках стратегічних галузей економіки разом з контрагентами та пов’язаними особами;
- підвищення податкової віддачі після проведених перевірок по податку на прибуток та по податку на додану вартість;
- контроль за збитковими суб’єктами господарювання та виведення їх на сплату податку на прибуток;
- контроль за правильністю декларування платниками податків ряд.26 декларації з ПДВ;
- якість документування результатів перевірок.

Прес-служба ДПА України