Відповідно до статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Одночасно пунктом 11.44 статті 11 Закону визначено, що тимчасово до 01.01.2009 р. (згідно із Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України") звільняються від оподаткування операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує. Кабінет Міністрів України.

Такий перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 p. N 104, яка набула чинності з дня опублікування (06.02.2007 p.).

Відповідно до підпункту 7.4.2 якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пункту 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника, а згідно з підпунктом 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" враховуються у складі валових витрат звітного періоду.

Згідно з пунктом 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, до складу витрат на збут відносяться, в тому числі, витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

Таким чином, підприємства-постачальники металобрухту не мають права відносити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з придбанням послуг, пов'язаних зі збутом металобрухту (перевезення, складська обробка та інші аналогічні послуги). Вартість зазначених послуг разом з податком на додану вартість включається до вартості металобрухту.

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №165 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 р. № 244 „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", до розділу II податкової накладної вносяться всі дані по товаротранспортних витратах продавця згідно з договором, які не входять до договірної (контрактної) вартості товарів.

Таким чином, у випадку, коли згідно з договором поставки металобрухту витрати на перевезення несе постачальник, і вони включаються до вартості металобрухту, операції з поставки якого звільняються від оподаткування податком на додану вартість на підставі пункту 11.44 Закону, то такий постачальник не заповнює розділ II податкової накладної (товаротранспортні витрати продавця).

У разі укладання підприємством - постачальником металобрухту з покупцем поряд з договором поставки металобрухту окремого договору доручення щодо здійснення від імені та за рахунок покупця замовлення послуг по перевезенню металобрухту, поставка послуг з перевезення підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на підставі пункту 4.7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Підприємства-покупці металобрухту, при придбанні з податком на додану вартість по договору доручення послуг по перевезенню металобрухту, включають вартість таких послуг з податком на додану вартість до вартості металобрухту і до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з придбанням послуг, не включають.

Заступник голови ДПА України
С. В. Чекашкін