Щасливі ми, що народились і живемо в незалежній Україні, прекрасній і багатій державі. Кожен із нас гордиться тим, що є її повноправним громадянином.
Та щоб не заплямувати цієї великої честі, ми повинні усвідомити свої права і обов’язки перед державою і суспільством, у якому тільки і можливий вільний і повний розвиток особистості.
Все життя людини ґрунтується на виконанні обов’язків. А вони бувають різні – легкі й обтяжливі, проте всі їх слід виконувати. В Основному законі нашої держави – Конституції України – зазначено, що кожен громадянин повинен захищати Батьківщину та її незалежність, шанувати державні символи, не чинити шкоди природі, культурній спадщині народу, сплачувати необхідні податки.
З усім ми погоджуємося, та мене особисто примусило замислитися питання: яку роль відіграють податки в нашому повсякденному житті?
Довелося звернутися до „ Правової енциклопедії школяра”, в якій сформульовано визначення: податки – це обов’язкові внески до бюджету відповідного рівня або до державного цільового фонду, що мають здійснювати юридичні та фізичні особи в певному розмірі та в чітко визначені терміни.
Держава створює для кожного із нас суспільні блага: забезпечує національну безпеку, громадянський мир, добрі дороги, доступ до освіти, охорони здоров’я, надбань культури та безліч інших послуг, охороняє навколишнє середовище, захищає країну від зовнішньої експансії. Для цього їй потрібні кошти, значна частина яких формується, як виявляється, за рахунок податкових надходжень. Іншими словами, податки – це ціна, яку сплачують громадяни за можливість жити в цивілізованій країні.
Американський учений та політичний діяч XVII століття Бенджамін Франклін свого часу зауважив: „У цьому світі немає нічого більш постійного, ніж смерть і податки”.
Кожна доросла людина, яка працює, мусить віддавати частку заробленого своїй державі. Фабрики, заводи, фермерські господарства, приватні підприємці виробляють різноманітну продукцію і продають її. Частину отриманого прибутку – податок – вони сплачують до державної скарбниці – бюджету. Із нього отримують гроші пенсіонери, вчителі, лікарі, військові, міліціонери, науковці та державні службовці. Звідси виділяється допомога дітям-сиротам, інвалідам, багатодітним сім’ям, тобто людям, які за віком або за певних обставин працювати не можуть. Держава повинна постійно піклуватися про них. А обов’язок кожного громадянина – допомогти їй у цій справі.
Мені страшно навіть уявити, що колись перестали б сплачуватися податки. Дитячі садочки, школи закриваються. Не буде лікарень, бібліотек, музеїв. На вулицях пануватиме безлад, бо не буде міліції. А нашій країні загрожуватимуть вороги, бо не буде міцної професійної армії. Недаремно люди кажуть: „ Нема податку – нема порядку”, „ Без сплати податку немає достатку”, „ Несплата податку – причина безпорядку”, „ Сплата податку веде до порядку”, „ Оподаткування веде до процвітання”.
Та чи всі в Україні чесно сплачують податки? Чому на початку третього тисячоліття, в епоху високо розвинутих інформаційних технологій, ми маємо багато проблем із матеріальним забезпеченням дошкільних і шкільних навчальних закладів? Чому наші лікарні не забезпечені достатньо новітніми приладами і препаратами на відміну від інших країн Європи? Чому автомагістралі стали місцем численних аварій і людських жертв? Бо напевне, не всі податкові надходження потрапляють до державної скарбниці.
Я вважаю, що податкова служба України повинна посилити контроль за виконанням податкового законодавства, правильністю обчислення та своєчасністю сплати податків.
Та багато що залежить і від самих людей, бо є, на жаль, і такі, які приховують своє жалюгідне єство, накидаючи маску любові до народу. Вони лише промовляють гасла відданості на користь державі, а насправді думають лише про те, як наповнити власний гаманець грішми за рахунок інших.
Я хочу, щоб виконання обов’язків перед державою стало справою совісті і честі для кожного українця. Адже ми з вами – громадяни сучасної України, молодої держави в центрі Європейського континенту. І від нас залежить, якою стане вона – сильною й розвиненою, з високим рівнем життя її народу чи слабкою, залежною від волі інших країн, із незахищеним і малозабезпеченим населенням.
Я переконана, що, дотримуючись законів, використовуючи свої права, виконуючи громадянські обов’язки, вчасно і добросовісно сплачуючи податки, ми зміцнимо Україну, підтримаємо її, допоможемо рухатися вперед до достатку і процвітання.
